| Виступ Анатолія Кінаха на семінарі «Ефективне управління земельними активами підприємства» / 26.09.2008
Шановні пані і панове! Щиро вітаю вас в УСПП на першому спільному практичному семінарі для підприємців, який розглядає надзвичайно актуальні питання вашої практичної діяльності – ефективне управління земельними ресурсами. Семінар проводиться відповідно до Плану спільних заходів між УСПП та Земельною спілкою на 2008р. і в час прийняття суттєвих законодавчих змін в цьому сегменті державного управління. Питання реформування земельних відносин та становлення ринку землі в Україні надзвичайно не прості й гострі. Тому УСПП і Земельна спілка об`єднали свої зусилля на забезпечення формування ринку землі на цивілізованих засадах регулювання відносин у галузі використання та охорони земель, відтворення природних, зокрема, земельних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативних наслідків впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище, збереження природних властивостей землі та формуванні безпечних агроландшафтів. Протягом часу здійснення земельної реформи в Україні (понад 16 років) не простежується державна земельна політика у здійсненні заходів земельної реформи. Реформування земельних відносин надто розтягнулось у часі, що вкрай негативно відбивається на економіці держави. Назрів час розробки та прийняття Закону України «Про завершення земельної реформи», яким треба покласти край безоплатної передачі землі. Негайно провести розмежування державної землі, попередньо внісши зміни до Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» щодо удосконалення механізму роздержавлення у бік його спрощення (схвалений постановою КМУ, зараз знаходиться в Комітеті з питань земельної реформи ВРУ). Розмежування як захід слід провести одномоментно і зразу, після здійснення такого розмежування, всі інші перерозподіли земельного фонду повинні відбуватись відповідно до закону. Найближчим часом слід визначитись із напрямами подальшого використання земель, що не паювались (це землі запасу та резервного фонду, які залишились і знаходяться в тіньовому обігу), а також із строком дії сертифікатів на земельну частку (пай), які не отримані власниками – таких близько 100 тис. Всі ці проблеми можливо вирішити за умов наявності оперативної інформації щодо кількості і якісного стану земельного фонду, розподілу його по категоріях та за власниками і користувачами. Така інформація може бути отримана за умов проведення суцільної інвентаризації земельного фонду України незалежно від форм власності на землю і господарювання на ній. З метою проведення такої інвентаризації та визначення правових механізмів щодо отримання та затвердження результатів інвентаризації слід прийняти Закон України «Про державну інвентаризацію земельного фонду України». Цей захід невідкладний, оскільки в процесі реформування земельних відносин втрачено достовірну інформацію про земельний фонд держави, що призвело до виникнення тіньових та корупційних схем щодо використання близько 4 млн. га земель. Із впровадженням заходів земельної реформи в країні відбулась неконтрольована парцеляція сільськогосподарських угідь. Величезні за розмірами площі орних земель розпайовано на дрібні парцели, які використовуються вкрай неефективно з порушенням елементарних організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних заходів, які ефективно діяли до паювання цих земель. З недостатнім фінансуванням в країні забуто, що таке землеустрій, а повномасштабні ґрунтові обстеження не проводились ще за часів Радянського Союзу. У даний час методи таких обстежень застаріли, матеріали ґрунтових обстежень не відповідають дійсності і не можуть бути використані при розробці проектів землеустрою. Щоб навести відповідний порядок у цьому напрямі слід залучати прогресивні технології – дистанційне зондування ґрунтів, що вимагає значних капіталовкладень. Зазначена проблема може бути вирішена, до речі і не тільки ця, за умов поновлення дії статті 21 Закону України «Про плату за землю», яка передбачає спрямування 30% коштів, що надходять від податку за землю на спеціальному бюджетному рахунку, і використання яких повинно бути спрямовано на фінансування заходів щодо раціонального використання і охорони земель, підвищення родючості ґрунтів. Консолідація 30% коштів від плати за землю на спеціальних бюджетних рахунках дозволила б профінансувати наукові розробки щодо удосконалення нормативно-правової бази у регулюванні земельних відносин, проведенні заходів щодо оцінки земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення, земель населених пунктів, проведенні інвентаризації земель держави, встановленні меж населених пунктів та зонуванні території України, веденні моніторингу земель та обстежень ґрунтового покриву, провести розмежування земель державної та комунальної власності тощо, що дозволило б визначити раціональні напрями подальшого використання земельного фонду держави. Аналізуючи зазначені питання УСПП і Земельна спілка дійшли спільного висновку, що для здійснення окресленого кола проблем, зокрема невідкладних – охорони земель та родючості ґрунтів, потрібно негайно розробити та затвердити Державну програму розвитку земельних відносин до 2020 року. Програма повинна бути до дрібниць продумана і вкрай виважена з визначенням пріоритетів – першої черги заходів, які невідкладні, а також напрацюванні та впровадженні державного нормування у сфері землеустрою. Внесення змін у земельне законодавство відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України» недопустиме. Прийняті рішення в Законі про бюджет 2008р. значно уповільнили інвестиційні процеси в Україні. Дякуючи активній роботі громадських організацій - 4 червня 2008 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.2008 року (надалі – Закон №309), який фактично відновив зміни до Земельного кодексу України внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», що втратили чинність у зв’язку з ухваленням рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року. В процесі спільної роботи з Земельною спілкою, взаємних консультацій, обміну необхідною інформацією виникло також питання юридичного захисту суб`єктів господарювання. Як приклад, можу навести наступну справу. В процесі спільної роботи з Асоціацією «Земельна Спілка України» та окремими зацікавленими особами виникло питання визначення права власності на земельну ділянку, яка призначалася для будівництва багатоповерхового будинку. Ця справа вже знаходилася на розгляді в компетентному суді більше року, а враховуючи інтереси конкурентів, затягнулася принаймні ще на 2-3 роки, і результат її позитивного розгляду був не гарантований. Проте, звернувшись до третейського суду, нам вдалося остаточно вирішити проблему визнання права власності на земельну ділянку за нашими партнерами менше ніж за 1 місяць. На одному з засідань Правління УСПП прийнято рішення про доцільність створення третейського суду при УСПП. Зараз готуються необхідні документи. Це дозволить більш ефективно захищати інтереси реального сектору економіки. УСПП і Земельна спілка у своїй спільній роботі також звертають увагу Уряду і Президента країни на незрозумілу позицію Уряду щодо кадрової політики: в державі відбувається тотальне знищення високопрофесійного кадрового потенціалу землевпорядної служби. Не важко зрозуміти, що фактичний провал земельної реформи в Україні – це наслідки багаторічної недбалої політики держави у кадровому питанні. Вирішення проблеми охорони, розподілу і використання земельних ресурсів в усіх країнах і в усі часи мало державну вагу і першочергову увагу. В іншому випадку країна буде мати непоправні наслідки такої реформи також державної ваги. Земельна реформа вже зараз зайшла у глухий кут. Тому УСПП і Земельна спілка України, об`єднавши зусилля в сфері удосконалення земельних відносин, намагаються сприяти вирішенню нагальних проблем як в законодавчому плані, так і в практичній діяльності вітчизняного бізнесу. Бажаю вам плідної роботи на нашому практичному семінарі і готові надати всебічну допомогу у майбутньому. Дякую за увагу. |
 |
