| Статті та інтерв’ю > Дні України в Бундестазі ФРН позитивно вплинуть на імідж України / 17.06.2008
Вже традиційним стає проведення Днів України у німецькому Бундестазі. 16 червня пройдуть чергові заходи, які, на переконання учасників, сприятимуть розвиткові двосторонніх відносин між Україною та Німеччиною, а також зміцненню іміджу Української держави на європейському просторі. Про результати попередніх зустрічей та перспективи подальших контактів між двома країнами в інтерв'ю УКРІНФОРМу розповів президент Українського Союзу промисловців і підприємців, голова Українсько-німецького форуму, народний депутат України Анатолій Кінах. - Анатолію Кириловичу, Ви - ініціатор цього заходу. Що Ви реально очікуєте від нього? - Перед Україною останнім часом з'явилося багато нових можливостей прискорення динаміки європейської інтеграції. Треба чітко розуміти: євроінтеграційні процеси в Україні - незворотні. У першу чергу, вони є стимулом для зміцнення нашої волі, формування в країні європейських стандартів економіки, підвищення конкурентоздатності, якості рівня життя громадян, верховенства права, свободи слова. Дні України в Бундестазі, які проходитимуть утретє, мають дуже насичену програму за участю німецьких депутатів, провідних політологів, представників влади та бізнесу, громадських організацій. Там же ми визначимо основні заходи в діяльності Українсько-німецького та Німецько-українського форумів на 2008-2009 рр. Для нас принципове значення має ефективне проведення переговорів про умови вільної торгівлі Україна-ЄС. Німеччина - один з найпотужніших економічних партнерів України, має дуже серйозну вагу в Євросоюзі, й могла б цьому посприяти. Ми хотіли би розглянути все як окремий пакет, прискорити необхідні рішення. На форумі обговорюватимуться такі важливі питання, як енергетична безпека, енергоефективність та енергозбереження. Крім того, розглядатимуться перспективи реформування житлово-комунального господарства. Для нас буде корисним і досвід організації та проведення в Німеччині Чемпіонату світу з футболу в 2006 році. Перед нами стоїть завдання Євро-2012, що є національним проектом. Він повинен об'єднати всіх, незалежно від політичного кольору. Готуючись до європейського чемпіонату, Україна має шанс сформувати сучасну структуру доріг, аеропортів, готелів, спортивних споруд, систем зв'язку та, безумовно, підвищити свій імідж. - Що заважає працювати в цій важливій царині ефективніше? - Сьогодні за рівнем менeджменту українські бізнесмени випереджають вітчизняних політиків. І поки ми ведемо словесні дискусії щодо співпраці Україна-ЄС, створення зони вільної торгівлі, асоційованого членства, бізнес демонструє реальні результати. Зокрема, за підсумками минулого року 34 відсотки зовнішньоторговельного обороту України - це торгівля з країнами Євросоюзу. Близько 70 відсотків усіх прямих іноземних інвестицій в Україну за весь період незалежності - це інвестиції з тих же держав. - Чи можна сказати, що українські бізнесмени більш прагматичні, ніж політики? - Набагато. Візьмемо, наприклад, відносини з ФРН. Сьогодні, як відомо, Німеччина - одна з провідних держав Європейського Союзу й світу за обсягами своєї економіки, економічно-політичного впливу. Вона є одним з найбільших наших стратегічних партнерів на західному напрямі. Це підтверджується, зокрема, зростанням товарообігу. Водночас, ФРН завжди була дуже прагматичною та об'єктивною щодо процесів в Україні. Тому дуже важливо, щоб зусилля по співпраці підтримувалися не тільки владними структурами, а й громадськими організаціями. Такими, наприклад, як Українсько-німецький й Німецько-український форуми. По суті, цими методами "народної дипломатії" ми часто вирішуємо справи ефективніше, ніж традиційними міждержавними стосунками. Підкреслю: мова йде не тільки про економіку, а й про духовність, культуру, молодіжну політику. -Як оцінюєте перспективи економіки України на світовому ринку? - Хотів би відзначити стурбованість українських промисловців і бізнесменів відсутністю чітких стратегічних системних програм, що стосуються економічних інтересів України на зовнішньоекономічному просторі. Україна - держава з величезним експортним потенціалом. Близько половини нашого ВВП формують експортери. Це, зокрема, хімічна галузь, гірничо-металургійний комплекс, ринок космічних послуг, авіа-, машино- та суднобудування, агропромисловий комплекс, транзитний потенціал. У цій ситуації держава просто зобов'язана мати сучасну структуру експорту, яка передбачає концентрацію політичних, дипломатичних, економічних зусиль. Необхідно сформувати єдину платформу, в якій повинні знайти своє місце МЗС, економічний блок урядових структур, торгові представництва за кордоном, система банківської, фінансової, кредитної підтримки та забезпечення експортного потенціалу, митні процедури, страхування ризиків і багато іншого. Потрібні також менеджери, які вміють захищати інтереси України в умовах СОТ. - Як діє в цій ситуації очолюваний Вами Український союз промисловців та підприємців? - УСПП приділяє зовнішньоекономічному напряму дуже серйозну увагу, бо в умовах глобалізації світової економіки, незворотності інтеграції України в економічний та політичний світовий простір цей напрям має величезне значення. В конкуренції перемагають тільки ті, хто може комплексно працювати. Нині за кордоном відкрито 35 представництв УСПП. Ми щороку проводимо до 20 бізнес-форумів та інших заходів - як в Україні, так і за її межами. Ми, по суті, забезпечуємо бізнес-складову візитів офіційних осіб, бо для нас принципово, щоб офіційні візити були не просто презентаційними. Спираючись на політичну підтримку, ми могли б просувати наші економічні інтереси та шукати взаємовигідні контакти з нашими партнерами за кордоном.
Дуже важлива також участь представників УСПП у роботі міжурядових комісій з питань співпраці. Це теж приклад "народної дипломатії". Я впевнений: спираючись на закони економіки, пріоритети розвитку держави, приватного бізнесу завжди можна отримати високі результати. - Які реальні перспективи відкриваються перед Україною після приєднання до СОТ? - Вступ України до СОТ - унікальна можливість зміцнити свої позиції на європейському та світовому ринках. Але експорт сам по собі не збільшиться, якщо не запровадити системний підхід в умовах жорсткої конкуренції.
Членство в СОТ передбачає дуже високий рівень відкритості внутрішньої економіки. Тому провідним державам світу вигідно створити сприятливі умови для доступу своїх товарів на український ринок та зменшити можливість появи української продукції у себе.
До того ж нам необхідно подолати ряд серйозних проблем. Це - неконсолідованість гілок влади в Україні, перманентні зміни урядів, відсутність спадкоємності в роботі міністерств, парламенту. Це збільшує ризики. Тому важливо, щоб держава працювала над програмами адаптації "ризикованих" галузей до умов діяльності в СОТ. Це передбачає певні зміни в податковій системі, системі державної підтримки. Має бути значно підсилена робота по зниженню енергоємності, модернізації економіки, підтримці малого та середнього бізнесу, структурних змін. - Як можна захиститися від напливу неякісної імпортної продукції? - Необхідно дуже серйозно попрацювати над удосконаленням системи стандартизації та сертифікації, контролю за якістю продукції, захисту здоров'я наших громадян. Економіка стала більш відкритою. Але у світі є тенденція: у державу, де немає потужних механізмів, методів контролю за якістю продукції, захисту прав споживача зростає потік неякісних товарів. Треба створити сучасні лабораторії, мати фахівців, сприяти контролю з боку громадськості. Крім того, необхідно інформувати громадян про склад речовин в тому чи іншому продукті. Генетично модифікована продукція обов'язково має містити попередження на тарі. Це - питання життя та здоров'я майбутніх поколінь, тому тут має діяти державна програма із захисту, чітко відпрацьована на сучасних методах. Джерело: УКРІНФОРМ
|
 |
