| Економіка: топ-новина > Як вибиратися з «боргової ями» / 25.02.2010
 Протягом 2009 року державні борги України стрімко зростали: сукупний прямий і гарантований державою збільшилися, за даними Міністерства фінансів України, на 112 мільярдів гривень, що в відносному виразі становить 59%. Найбільшими кредиторами України виступили Міжнародний валютний фонд, який надав три фінансові транші на загальну суму 8,5 мільярда доларів, і Національний банк України, який купив за минулий рік державних облігацій на 41,5 мільярда гривень. За світовими мірками рівень українського боргу, як запевняють експерти Astrum Investment Manegement, невисокий. Станом на кінець минулого року сукупний він складав 33,2% ВВП. В той час як борги багатьох інших країн зрівнюються з вартістю їх валового внутрішнього продукту. Прийняті ж в зоні євро критерії дозволяють нарощувати борги до 60% ВВП. Проте ситуація для фінансової стабільності держави не настільки вже й безхмарна, наголошує економіст компанії Astrum Investment Manegement Олексій Блінов, адже вже у 2010 році на Україну чекають значні виплати, і потрібно оцінювати передусім рівень боргового навантаження, а саме, яку частину державного бюджету Україна повинна буде віддавати. У 2010 році таке співвідношення, за оцінками експертів, в середньому складе 10 — 11%. «Кожну десяту зібрану гривню доходів у наш бюджет ми повинні будемо віддати, — каже Блінов. А в такі «пікові» місяці, як червень, даний показник сягне 20%, тобто кожна п’ята гривня». Однак, за словами експертів, наявними боргами Україна у 2010-му не обмежиться. Держава буде вимушена знову нарощувати борги аби залатати бюджетні дірки. «Ми чекаємо, що дефіцит державного бюджету в 2010 році в Україні становитиме 67 мільярдів гривень, що еквівалентно 6% ВВП», — повідомляє Олексій Блінов. Значно погіршує ситуацію з державними фінансами так званий газовий фактор. Адже у зв’язку зі зростанням вартості газу попри скорочення об’ємів імпорту Україні доведеться витрачати набагато більші суми. За оцінками експертів Astrum Investment Manegement, щомісячні платежі за імпортований газ протягом 2010 року будуть стабільно перевищувати 600 мільйонів доларів США, а в період закупок — 1 мільярда доларів. А оскільки «Нафтогаз», наголошує Блінов, залишається фінансово розбалансованим, газовий сектор створює додаткове навантаження на державні фінанси. «До того ж валютні потреби «Нафтогазу» є постійним джерелом скорочення валютних резервів НБУ», — зауважує він. Беззаперечними й дуже небезпечними ризиками для фінансової стабільності України, як зауважують експерти, є відсутність Закону про державний бюджет на 2010 рік та той фактор, що левову частку запозичених за останній час грошей Україна використовувала на обслуговування поточних потреб, тим самим «проїдаючи» державні фінанси. Та незважаючи на всі проблеми у 2010 році Україні таки вдасться уникнути суверенного дефолту, впевнені експерти, а відновлення співпраці з МВФ забезпечить обслуговування зовнішнього боргу. До того ж уряд зможе рефінансувати виплати за ОВДП завдяки підтримці НБУ. Однак Україні потрібно засвоїти «золоте правило» державних фінансів: борги не можна брати на соціальні виплати, а лише на державні інвестиції. Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що окрім «золотого правила» запозичень Україні ще потрібно засвоїти «золоте правило» використання фінансових ресурсів. Про те, що держава може значно скоротити видатки з державного бюджету, зокрема на енергоресурси, якщо реалізує програму енергоефективності, говорять не один рік. До того ж непосильним тягарем для нас є Пенсійний фонд. 16% ВВП, наголошує Устенко, сьогодні в Україні споживає пенсійна система. Не можна також українцям дозволяти собі жити так, як у 2006 — 2008 роках, коли на дорогах у тисячі разів побільшало авто, взятих у кредит, коли банки виділяли колосальні суми на споживче кредитування. «Врятувати державу може проведення непопулярних реформ уряду. Не може країна виживати так, як вона виживає зараз», — каже Устенко. Експерт пропонує на найближчі роки для української економіки обрати за гасло «режим тотальної економії». Проте не всі експерти погоджуються на тотальне урізання «раціону». Народний депутат (БЮТ) Юрій Полунєєв зауважує, що борги — це ще й джерело інвестицій, які потрібні для відновлення «виснаженого» економічного потенціалу України. А відтак правило тотальної економії ніяк не може стосуватись інвестиційних програм. «Основні виробничі фонди України на сьогодні «зношені» на 56%, — говорить Полунєєв. — І для того, щоб їх оновити, потрібні гроші, в тому числі й корпоративному сектору. А збитки останнього за минулий рік, за мінімальними оцінками, 5 мільярдів гривень. У банків — 38 мільярдів гривень. Якщо у нас буде тотальна економія, ми просто тотально вмремо. Україні потрібен врівноважений системний підхід, у тому числі щодо нарощення боргів. А заклики жити на ті гроші, які ви заробляєте сьогодні, для України, на жаль, не дуже вдалий рецепт».
Автор: Алла ДУБРОВИК
Джерело: «День», №33, четвер, 25 лютого 2010
|
 |
