Останнім часом дедалі частіше лунають заяви, що Україні не потрібна вільна торгівля з Європою. Перед тим, як поширювати такі думки варто задатися запитанням: невже українські товаровиробники не прагнуть застосовувати у своїй підприємницькій практиці європейське обладнання і матеріали, які в основному і визначають рівень та якість готової продукції? Крім того, спрощення доступу до європейських технологій дозволить підвищити конкурентоспроможність української промисловості. Уже заради цього варто приєднатися до Європейського союзу.
ЄС – це колосальний ринок, де проживає більше 500 млн. людей із середньою заробітною платою у 2-4 тис. євро. Україна, наприклад, щорічно експортує у європейські країни кілька мільйонів пар взуття, але прагне експортувати більше, бо ринок ЄС – це дещо більше 2 млрд. пар взуття щорічно! А така продукція безумовно повинна мати хорошу репутацію, а значить і довіру споживача.
Важливо, що у рамках зони вільної торгівлі з Європою ми одержимо доступ до філософії сучасної ринкової економіки, що базується на демократичних принципах. Там немає рейдерів, наїздів, відкатів, невгамовного бажання людей при владі керувати приватним бізнесом. У ЄС проблеми податків, безпеки продукції та виробництва вирішуються ефективніше і простіше. Ми також повинні зрозуміти, що тільки в умовах демократії ринкова економіка створює базу для соціального розвитку суспільства.
Ще одне важливе питання - застосування європейських технічних стандартів. В України з цього приводу є кілька гострих проблем. По-перше, багато українських гармонізованих стандартів бізнесом не затребувані. По-друге, більшість європейських партнерів, оцінюючи українську продукцію, хочуть бачити відповідну європейську якість. По-третє, європейські країни, щоб спростити своєму бізнесу користування європейськими стандартами роблять якісний технічний переклад, вартість якого в середньому складає близько 300 євро.
Проблему забезпечення бізнесу європейськими стандартами можна вирішити швидко і ефективно лише шляхом прийняття списку всіх європейських стандартів, яких налічується всього 19 тисяч. Сьогодні їх в Україні налічується більше ста тисяч. При цьому, для особливо важливих європейських стандартів, що стосуються безпеки виробів, а їх в ЄС близько 2,5 тис., можна зробити офіційний переклад на українську мову. Цю роботу можна виконати за кілька місяців і забути про проблему.
Якщо говорити про вплив зони вільної торгівлі на умови роботи взуттєвої і шкіряної промисловості, то, звичайно ж, хотілося б залишити без змін експортне мито на сирі шкури великої рогатої худоби, бо це наша галузева стратегічна сировина.
Однак, у питанні забезпечення сировиною нас більше хвилює одностороння лібералізація вивезення шкур в Росію і Казахстан, що передбачено угодою про ЗВТ у рамках СНД. Ця угода, на жаль, передбачає заборону експорту шкур з Росії та Казахстану в Україну і навпаки, скасовує таку заборону з боку України.
Іноді чуємо: навіщо гармонізувати законодавство з ЄС, все одно не вступимо. Так або не так – покаже час. Але не можу не навести одну народну поговірку: «Хотів піти в гості, привів себе в порядок, помився. А мене не запросили. Тепер сиджу вдома як дурень з вимитою шиєю!»
Олександр Бородиня, президент асоціації «Укршкірпром»
