Десятки років тому розвинуті країни світу запровадили метод накопичувальних пенсій. Він означає, що держава забезпечує пенсіонерові лише мінімальні виплати, а решту коштів працівник накопичує індивідуально – протягом своєї трудової діяльності, відраховуючи певний відсоток своєї заробітної плати до державних чи недержавних пенсійних фондів. Україна, хоча й запізно, пішла таким шляхом.
Минуло вже 8 років з початку реформування пенсійної системи в країні. Верховною Радою України прийнято закони «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Була запроваджена трьохрівнева система пенсійного забезпечення в Україні. Перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка передбачає виплату пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду. Другий рівень – накопичувальна система, передбачає створення відповідного фонду та виплату з нього за договорами страхування довічних пенсій і одноразових виплат. Третій рівень – недержавна система, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень.
Наприкінці 2004 року в Україні запрацював третій рівень пенсійної системи та були створені перші недержавні пенсійні фонди. Сьогодні їх більше ста. Кількість учасників недержавних пенсійних фондів, що отримуватимуть додаткові пенсійні виплати разом з державною, перевищує півмільйона осіб. Загальні активи всіх недержавних пенсійних фондів в Україні становили на кінець першого кварталу 2011 року більше 1 мільярда 220 мільйонів гривень. Отже, можна констатувати, що вони працюють достатньо успішно.
Свою надійність українські недержавні пенсійні фонди довели під час фінансової кризи 2008 року і в посткризовий період, коли в Україні збанкрутували декілька досить потужних банків та кредитних спілок, ці пенсійні фонди встояли.
У світі серед фахівців панує думка, що саме пенсійні фонди врятували велику кількість підприємств та банків під час останньої кризи, оскільки інвестиції пенсійних фондів є довгостроковими, а менеджери пенсійних фондів менше піддаються паніці на відміну від їх колег з фінансових бірж, які заробляють в основному на короткострокових операціях.
Пенсійним фондам починають довіряти і українські роботодавці. Рік від року збільшується кількість компаній, які готові з ними співпрацювати. Одна з їх переваг для компаній – наявність на підприємстві пенсійної програми, що стає аргументом для притоку кваліфікованих кадрів, найкращих фахівців. Сьогодні пенсійні програми діють на таких потужних підприємствах, як «Укртелеком», «Укрзалізниця», компаніях енергетичної, вугледобувної галузі, в багатьох великих банківських установах – ОТП-банку, Укрексімбанку, Приватбанку тощо.
Багато працівників, ставлячись зі скепсисом до діяльності будь-яких фінансових установ, змінили погляди на роботу недержавних пенсійних фондів, коли отримали перші виписки зі своїх індивідуальних пенсійних рахунків. Багато з них стали самостійно відраховувати внески до недержавних пенсійних фондів. Отже, можна стверджувати, система недержавного пенсійного забезпечення поступово починає завойовувати довіру до себе.
Наступним етапом пенсійної реформи стане запровадження в Україні другого рівня пенсійної системи. З прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування дещо пришвидшиться. Закон передбачає, що перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду запроваджується починаючи з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України. Очікується, що таким роком буде 2013 рік.
Отже, починаючи з 2013 року, частина пенсійних відрахувань кожного працюючого громадянина віком не старше 35 років буде в обов’язковому порядку надходити на його індивідуальний пенсійний рахунок і накопичуватись до моменту виходу на пенсію. Діяти другий рівень пенсійної системи буде за аналогією з недержавними пенсійними фондами, за винятком того, що на першому етапі всі кошти будуть накопичуватись у єдиному державному накопичувальному фонді.
Дуже важливою є роль системи накопичувального пенсійного страхування у системі розвитку вітчизняної економіки. У всьому світі пенсійні кошти є одним з найпотужніших інвестиційних ресурсів для вітчизняних економік.
Усі надходження до недержавних пенсійних фондів розміщаються виключно в активах національного походження (депозити українських банків, цінні папери українських емітентів та ін.). Зі стартом другого рівня обсяг таких інвестиційних коштів буде складати десятки й сотні мільярдів, які будуть вкладатися і в цінні папери вітчизняних підприємств.
Ми переконані: нові форми пенсійного забезпечення треба якомога швидше опановувати. Промисловцям та підприємцям необхідно скоріше напрацювати досвід роботи з фондами пенсійної системи, оцінити їх переваги на практиці та сповна використовувати ті можливості, які вони можуть надати у сенсі надходження інвестицій, поштовху задля економічного розвитку, гідного забезпечення старості працівників компаній. А недоліки ми виправимо разом.
Андрій Бахмач, голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів
