З 1 січня 2012 року набирають чинності зміни до Податкового кодексу України щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, внесені Законом України від 04.11.2011 р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Зокрема, зміни стосуються і порядку реєстрації (перереєстрації) платників єдиного податку.
Так, усім суб’єктам господарювання, які хочуть працювати на єдиному податку, необхідно буде подати заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та отримати нове свідоцтво.
Відповідно до норм пп. «г» п. 5 Прикінцевих положень Закону №4014 якщо суб’єкт господарювання (як юридична особа, так і фізична особа — підприємець) вирішить стати платником єдиного податку з 1 січня 2012 року незалежно від того, на якій системі він перебував у 2011 році, він може це зробити, подавши відповідну заяву не пізніше 25 січня 2012 року. Форма заяви про обрання спрощеної системи оподаткування встановлюється Міністерством фінансів України.
При цьому, згідно з положеннями пп. «г» п. 5 Прикінцевих положень Закону № 4014 ті суб’єкти господарювання, які в 2011 році працювали на єдиному податку або на фіксованому патенті та мають на руках Свідоцтво платника єдиного податку або чинний фіксований патент, зможуть змінити свої нинішні документи на нове Свідоцтво платника єдиного податку протягом півроку — не пізніше 31 травня 2012 року.
Новоствореним суб’єктам підприємництва (як юридичним особам, так і фізичним особам — підприємцям), які до кінця місяця, в якому відбулася їх реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування, свідоцтво видається за нормами п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України у день отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
Також, Закон передбачає поділ платників єдиного податку на 4 категорії.
До першої категорії віднесли фізосіб-підприємців, які торгують на ринках або надають побутові послуги населенню, не мають найманих працівників та обсяг доходу яких не перевищує 150 тисяч гривень на рік. Вони платитимуть податок у межах 1 – 10 відсотків мінімальної зарплати на місяць.
Друга категорія – фізособи – підприємці, які працюють у ресторанному бізнесі або надають побутові послуги населенню, або платники єдиного податку, які мають не більше 10 найманих працівників і обсяг доходу не більше 1 мільйона гривень на рік. Для них ставка податку коливатиметься у межах 2 – 20 відсотків мінімальної зарплати на місяць.
До третьої категорії віднесені фізособи – підприємці, які мають не більше 20 найманих працівників та обсяг доходів не більше 3 мільйонів гривень на рік.
До четвертої категорії належать юрособи будь-якої організації, що мають не більше 50 найманих працівників та обсяг доходів не більше 5 мільйонів гривень на рік.
Для підприємців третьої і четвертої категорій встановлюється ставка податку у розмірі 3 відсотків від отриманої виручки за умови сплати ПДВ або 5 відсотків від отриманої виручки без ПДВ.
Разом з тим, нормою п. 299.13 ст. 299 Податкового кодексу України передбачено, що за бажанням платник єдиного податку може замінити свідоцтво та отримати нове свідоцтво якщо відбулись описані вище зміни, а також відбулась зміна видів господарської діяльності. До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва.
У перший день року вступив в дію Закон України «Про захист персональних даних».
Закон встановлює обов‘язок державної реєстрації баз персональних даних. Так, реєстрацію здійснює Державна служба з питань захисту персональних баз даних на підставі заяви власника бази даних.
Згідно ст. 9 Закону України «Про захист персональних даних» база персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних. Реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення та є безкоштовною.
В той же час, реєстрація баз персональних даних потребує посереднього аудиту наявності баз персональних даних на підприємстві, призначення відповідальної особи за виконання вимог Закону щодо таких баз та затвердження внутрішнього положення про створення та використання баз персональних даних на підприємстві. Дане типове положення готується Державною службою з питань захисту персональних баз даних України.
Також варто нагадати, що Законом не передбачено будь-якого перехідного періоду, для того, щоб підприємства могли б поступово впровадити вимоги Закону щодо захисту персональних даних.
З 1 січня 2012 року вступають в законну силу зміни до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних. Згідно ст. 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ухилення від реєстрації бази персональних даних, створення або робота з базами персональних даних до проведення державної реєстрації таких баз даних у встановленому законодавством порядку, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот (5 100 грн. - 8 500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятисот до тисячі (8 500 грн. – 17 000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
1 січня 2012 року вступив у силу Закон України про «Державний земельний кадастр».
Так, Державний земельний кадастр – це єдина геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, їхнє цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їхню оцінку, відомості про розподіл земель між власниками та користувачами.
Документ визначає орган державної влади, відповідальний за ведення державного земельного реєстру, склад інформації по кожній земельній ділянці, яка має бути відображена у реєстрі, порядок присвоєння кадастрового номеру ділянці, яка має бути відображена у реєстрі, встановлює вимоги до Поземельної книги і порядку її ведення.
Також, слід зазначити, що у грудні 2011 Верховна Рада України продовжила дію чинного мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2013 року.
З 1 січня 2012 року увійшов в дію Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та зміни до нього. Таким чином законодавство визначає перелік із 143 позицій дозвільної документації, яка повинна бути у суб’єкта підприємницької діяльності.
1 січня 2012 року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників», відповідно до якого позитивну різницю між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції необхідно сплачувати до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державного казначейства у таких розмірах:
у 2012 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 30 відсотків, а на спеціальний рахунок – у розмірі 70 відсотків;
у 2013 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок – у розмірі 60 відсотків;
у 2014 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 50 відсотків, а на спеціальний рахунок – у розмірі 50 відсотків.
Переробне підприємство суму податку на додану вартість, перераховану на спеціальний рахунок, використовує виключно для виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко і м’ясо в живій вазі.
Порядок використання, сплачених переробними підприємствами сум податку на додану вартість до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
9 січня 2012 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг».
Даний Закон спрямований на посилення відповідальності за правопорушення на ринку фінансових послуг, посилення захисту інтересів споживачів фінансових послуг, створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг, забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників, контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг і сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
18 січня 2012 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», який було розроблено з метою гуманізації існуючих у законодавстві України санкцій за скоєння кримінальних правопорушень у сфері економіки і господарської діяльності.
Зокрема, за вчинення злочинів у господарській сфері замість покарання у вигляді позбавлення волі запроваджується санкція у вигляді штрафу. В той же час згідно зі статтею 410 Кримінально-процесуального кодексу України штраф може бути замінений судом на інше більш суворе покарання у випадку його несплати в термін, установлений судовим рішенням.
Більше того, Закон скасовує кримінальну відповідальність за ті діяння у сфері господарської діяльності, які на сьогодні втратили ознаки підвищеної суспільної небезпеки, достатньої для переслідування їх у кримінальному порядку.
Законом також установлено перелік складів злочинів у сфері господарської діяльності, притягнення до відповідальності за які можливе виключно на підставі скарги потерпілого (стаття 27 КПК України).
Крім того, Законом вносяться зміни до деяких статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлюють адміністративну відповідальність за порушення у сфері господарської діяльності.
