Промислово-підприємницька спільнота – учасники ХІІІ з’їзду УСПП, констатуючи, що у 2011 році Україна покращила показники свого економічного розвитку – реальний приріст промислового виробництва за десять місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року склав 8,2%, приріст ВВП за третій квартал – 6,6%, зросли надходження інвестицій в основний капітал на 21,2%, – разом із тим висловлюють стурбованість з приводу нестійкості тенденцій зростання, відсутності значних зрушень на шляху системного реформування економіки.
Тривожні сигнали подає світова економічна та фінансова система, від якої України суттєво залежить. За прогнозами аналітиків на 2012 рік, зростання ВВП Єврозони уповільниться до 0,2 %, невирішеність проблем боргової кризи негативно впливатиме на можливості залучення інвестицій та звужуватиме доступ до ринків капіталу. Для України це, насамперед, означатиме скорочення попиту на основні експортні товари – продукцію металургійної, хімічної промисловості, машинобудування, які нині забезпечують 60-75 % виручки від реалізації.
У той же час суттєво зросло від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України – в січні-жовтні 2011 року воно становило $11,372 млрд., за 10 місяців 2011 року темпи зростання імпорту склали 40,1%, експорту – лише 35,8%.
Подальше наповнення українського ринку товарами іноземного виробництва має цілком прогнозовані наслідки – втрата робочих місць, зростання соціальної напруги в колективах, ненадходження податків і зборів до бюджетів.
На жаль, суттєво втратили позиції на внутрішньому ринку вітчизняні виробники, частка яких зменшилась до 56 %. У 2004 р. частка національних виробників на внутрішньому ринку становила 71 %.
Ці негативні тенденції потребують від українського уряду вжиття невідкладних заходів щодо укріплення національної економіки, пріоритетного розвитку внутрішнього ринку, посилення ролі малого та середнього бізнесу та запровадження інноваційної моделі розвитку.
Головною умовою створення надійного і стійкого до зовнішніх та внутрішніх стресів фундаменту розвитку економіки України є сприятливий бізнес-клімат. Найважливішим чинником сприятливого ділового клімату ми вважаємо наявність відкритого, прозорого, побудованого на принципах рівноправності та паритетності діалогу бізнесу і органів влади. На жаль, нехтування такими нормами призводить до серйозних втрат не лише сенсі суспільної довіри, а й в економічному вимірі.
На необхідності розбудови рівноправного, з високою взаємною відповідальністю діалогу влади і бізнесу наголошував ХII з’їзд УСПП, який відбувся майже 5 років тому. Сьогодні можна вважати, що його головне завдання – підвищити рівень комунікації влади і бізнесу, зробити його більш ефективним, таким, що конкретно впливає як на умови діяльності окремого товаровиробника, так і на покращення ділового клімату в країні, – залишається актуальним та поступово виконується. Зростає роль і значення громадських організацій промисловців і підприємців. УСПП разом з партнерськими організаціями сформував потужну вертикаль стосунків з органами державної влади як на центральному, так і на регіональному рівні.
Нині цей діалог має бути розвинутий та удосконалений. Ми маємо протидіяти спробам непрозорого й без публічних консультацій, проведення таких масштабних реформ, як податкова, пенсійна, адміністративна, земельна. Це неприпустимо, коли найважливіші рішення щодо функціонування економіки ухвалюються у закритому режимі, без широкого обговорення цілей та завдань у колі експертів, науковців, промисловців і підприємців.
На наш погляд, має бути посилена законодавча норма щодо зобов’язання органу влади давати конструктивну відповідь на звернення громадської організації, як і вільних ЗМІ. Необхідно поновити формат постійно діючого круглого столу (форуму, конференції) очільників держави з громадськими організаціями, в тому числі – з об’єднаннями бізнесу.
Наше завдання – надати поштовх ухваленню закону про самоврядні організації, домогтися, щоб вже прийнятий закон про державно-приватне партнерство став більш ефективним та універсальним, розробити спільно з громадськими організаціями програму «Відкритий Уряд», яка повинна надати діалогові влади і бізнесу якісних параметрів.
Враховуючи необхідність забезпечення незворотності розпочатих реформ суспільно-політичної та економічної сфер, сталого розвитку в Україні, промисловці і підприємці, громадські організації, галузеві асоціації концентрують свою увагу на поглибленні діалогу між владою та бізнесом та спрямуванні спільних зусиль на збільшення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, зростання інвестиційної привабливості економіки України, забезпечення прозорого адміністрування податків і зборів, паритетності прав та обов’язків платників податків і контролюючих органів, забезпечення дотримання норм законодавства як бізнесом, так і владою.
Закликаємо органи державної влади до реальних кроків підвищення ефективності діалогу влади і бізнесу, покращання зворотного зв’язку між державою й суспільством, владою і реальним сектором економіки. Саме таке партнерство має забезпечити високий державницький рівень та системний професіоналізм рішень, ефективно вплинути на стан підприємницького клімату, посприяти сталому розвитку української економіки та суспільства в цілому.
