Історія зростання УСПП стала невід’ємною частиною історії становлення незалежної України. УСПП незмінно намагався зосередити зусилля ділової спільноти навколо здійснення системних економічних реформ, збереження та зміцнення промислового потенціалу країни, розвитку та становлення підприємництва.
І з’їзд УСПП (15 лютого 1992 року)
Саме тоді був створений Український союз промисловців і підприємців. Попередником союзу була Асоціація промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку «Україна», масштаби діяльності якої на той час вже не задовольняли потреби ділових кіл. Загалом до УСПП увійшли близько сотні організацій та окремих підприємств.
На з’їзді були визначені основні напрямки діяльності УСПП, прийнята програма дій, статут організації, а також ухвалена заява про підтримку радикальних реформ, спрямованих на формування ринкових відносин, рівноправний розвиток всіх форм власності і підприємництва.
ІІ з’їзд УСПП (6 березня 1993 року)
На з’їзді було проаналізовано роботу з формування центральної та регіональних структур УСПП. На той час організація вже налічувала 2082 колективних члени та більше 300 тисяч чоловік – індивідуальних членів. У 18 областях діяли регіональні асоціації або відділення Союзу.
З’їзд, зокрема, прийняв рішення націлити роботу Правління та Генеральної виконавчої дирекції УСПП на надання практичної допомоги членам організації у вирішенні конкретних питань виробничої і підприємницької діяльності, налагодження конструктивної взаємодії з органами влади та громадськими організаціями, а також розширення міжнародних зв’язків.
Було затверджено Програму УСПП з реалізації невідкладних заходів та соціально-економічних реформ в Україні.
ІІІ з’їзд УСПП (9 грудня 1993 року)
Під час позачергового з’їзду обговорювалась позиція УСПП в умовах передвиборчої кампанії до Верховної Ради України, економічної та політичної кризи в країні.
Було висунуто вимоги до представників влади щодо необхідності проведення консультацій з промисловцями і підприємцями для пошуку шляхів подолання таких явищ, як гіперінфляція, криза фінансово-кредитної системи, зменшення виробництва, стрімке падіння рівня життя населення.
З’їзд також ухвалив зміни та доповнення до Статуту УСПП.
ІV з’їзд УСПП (14 квітня 1994 року)
IV позачерговий з’їзд прискіпливо аналізує соціально-економічну ситуацію. Підсумком роботи з’їзду стало звернення його делегатів до Верховної Ради та Уряду про спільне розроблення програми, яка спрямована на виведення держави з кризи.
V з’їзд УСПП (30 березня 1996 року)
Головним документом прийнятим на з’їзді була Програма дій УСПП щодо налагодження роботи вітчизняних товаровиробників в умовах формування ринку та створення конкурентного середовища. Програма, зокрема, визначала основні заходи щодо фінансового забезпечення господарської діяльності підприємств, залучення інвестицій, зовнішньоекономічної діяльності, підтримці підприємництва тощо.
VI з’їзд УСПП (21 січня 1997 року, другий етап - 19 травня)
Позачерговий з’їзд УСПП постановив: звернутися до Президента України, ВРУ та КМУ з вимогами щодо консолідації зусиль для виходу із соціально-економічної кризи; скасування рішення про призупинення приватизації великих підприємств з участю стратегічних інвесторів; прийняття законів України „Про соціальне партнерство” та „Про об’єднання роботодавців”.
Президентом Українського союзу промисловців і підприємців було обрано А.К. Кінаха.
На другому етапі з’їзду було ухвалено Постанову „Про критичну економічну і соціальну ситуацію в Україні та захист прав вітчизняного товаровиробника”, в якій, зокрема, містилися пропозиції уряду затвердити Державну програму розвитку експортного потенціалу в України, а також рекомендації щодо системного вирішення проблем платіжної кризи.
VІІ з’їзд УСПП (16 лютого 1999 року, другий етап – 25 травня)
Надзвичайний з’їзд УСПП було скликано з метою прийняття системної програми Першочергових антикризових заходів, яка, зокрема, передбачала реформування податкової політики, подолання платіжної кризи, вдосконалення фінансово-кредитної системи, формування ринкової інфраструктури та впровадження інвестиційних механізмів тощо. З’їздом також було ухвалено Перелік законодавчих ініціатив УСПП з актуальних соціально-економічних питань.
Першочергові антикризові заходи пропонувалися як основа для відповідних державних програм, але стали програмою розвитку самого Союзу.
VІІІ з’їзд УСПП (30 травня 2000 року)
Делегати з’їзду констатували перетворення Українського союзу промисловців і підприємців на потужну авторитетну організацію. На той час представники УСПП вже були задіяні у колегіях провідних міністерств і відомств. Було укладено угоди про співробітництво з Міністерством закордонних справ, ДПА України, Фондом держмайна.
Активізувала свою діяльність заснована за ініціативи УСПП Конфедерація роботодавців України. УСПП став невід’ємною складовою забезпечення соціального партнерства. За ініціативи Союзу з 1997 до 2000 року двічі підписувалась Генеральна угода між профспілками, урядом та роботодавцями.
На з’їзді було затверджено Програмні засади діяльності УСПП на 2000-2002 роки, а також прийнято рішення про активізацію роботи у регіонах.
ІХ з’їзд УСПП (29 березня 2001 року)
Напередодні позачергового з’їзду було проведено спільні засідання з Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом, Державним комітетом промислової політики України, під час яких обговорювалися ініціативи УСПП щодо вдосконалення державної політики у сфері приватизації, створення конкурентного середовища, оподаткування та наповнення бюджету.
З’їздом було ухвалено Вимоги до ВРУ і КМУ щодо врахування ініціатив УСПП у своїй роботі, що, на переконання промисловців і підприємців, мало сприяти подальшим позитивним зрушенням у соціально-економічній сфері.
Х з’їзд УСПП (4 вересня 2003 року)
З’їзд підтвердив правильність обраного УСПП курсу на посилення впливу промисловців і підприємців на поточну соціально-економічну ситуацію в країні, участь у роботі органів законодавчої та виконавчої влади, а також зростання кількісного та якісного складу, зокрема, за рахунок вступу до організації нових підприємницьких структур.
На той час чисельність членів Союзу сягнула 38 тисяч (з урахуванням асоційованих). УСПП об’єднав суб’єктів господарювання, які виробляють близько 80% ВВП країни.
Згідно прийнятих з’їздом рішень УСПП було посилено роботу з активізації якісних факторів соціально-економічному зростання – ініціювання переходу від екстенсивного розвитку до інноваційно-інвестиційного, вдосконалення податкової та регуляторної політики, співпраця влади та промислово-підприємницької спільноти щодо захисту інтересів вітчизняних товаровиробників як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках тощо.
ХІ з’їзд УСПП (7 липня 2006 року)
7 липня 2006 року відбувся XI з’їзд УСПП. Його вперше провели в Національному палаці «Україна», що певною мірою є знаковою подією.
Делегатами було схвалено Постанову з’їзду «Про соціально-економічну ситуацію в Україні та роль інститутів громадянського суспільства в розвитку України». В документі, зокрема, наголошувалося, що УСПП усвідомлює свою роль та відповідальність щодо соціально-економічних змін в державі з посиленням акцентів на розвиток внутрішнього ринку, зміцнення енергетичної безпеки, залучення інвестицій, створення умов для динамічного розвитку підприємництва. Було відзначено активізацію діалогу влади і бізнесу, зростання ролі громадських організацій.
Серед завдань на найближчу перспективу - сприяння розвитку високотехнологічних виробництв та зростанню експортного потенціалу; збереження та розвиток транзитних можливостей України; посилення позицій вітчизняного товаровиробника на внутрішньому ринку з врахуванням досвіду СОТ; впровадження енергозберігаючих технологій; сприяння формуванню системи фінансово-кредитної підтримки і залучення інвестицій у малий та середній бізнес.
ХІІ з’їзд УСПП (15 вересня 2007 року)
З’їзд розглянув ряд вирішальних для майбутнього економічного розвитку держави проблем – результативність взаємодії влади і бізнесу, шляхи підвищення ефективності господарської, підприємницької діяльності.
Делегати з’їзду одноголосно обрали Президентом Українського союзу промисловців і підприємців А.К. Кінаха.
Виступаючи на З’їзді, Анатолій Кінах висловив переконання, що громадські організації, які об’єднують підприємців, повинні збільшити свою роль у вирішенні нагальних суспільно-економічних проблем. За його словами, це повинні бути незалежні, могутні організації з розгалуженими регіональною і галузевою структурами та досвідом вирішення актуальних економічних завдань.
Сьогодні Союз промисловців ставить завдання поглиблювати співпрацю з іншими об’єднаннями промисловців, підприємців і роботодавців. На з’їзді було обрано новий склад правління УСПП, до якого ввійшли громадські організації і галузеві об’єднання роботодавців України.
На з’їзді було прийнято рішення затвердити зміни до Статуту УСПП, які стосуються вдосконалення роботи регіональних відділень, розбудови та укріплення організації зсередини.
