Підприємців без перебільшення можна назвати рушійною силою суспільного і економічного розвитку держави. На їхніх плечах тримається не лише економіка, а й уся суспільна система.
Поступово малий та середній бізнес в країні зростає. Сьогодні в економіці функціонує близько 290 тис. малих підприємств. Середня кількість зайнятих на малих підприємствах працівників становить близько 2 млн. осіб. За цей період ними було реалізовано продукції, виконано робіт та надано послуг на суму близько 49 млн. гривень. Підприємства малого бізнесу виробляють понад 10% вітчизняного ВВП, і його частка неухильно збільшується.
Cвого часу підприємницька громада на чолі з УСПП додала неабияких зусиль, щоб зберегти в системі державного управління Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва і домоглась приходу туди справжніх професіоналів.
Це тільки один з багатьох прикладів нашої спільної роботи. До яких ще здобутків у сфері розвитку малого і середнього бізнесу промислово-підприємницька спільнота доклала зусиль?
Збережено доступ малого та середнього бізнесу до спрощеної системи оподаткування. Нині йдеться про прийняття окремого закону про «спрощенку», який виведе цю проблему з зони ризику раз і назавжди. Вже готовий законопроект, у підготовці якого брали участь представники УСПП. Він усуває найболючіші проблеми підприємців, пов’язані з правовою недосконалістю бази оподаткування, в той же час чинить перепони різноманітним зловживанням у використанні спрощеної системи.
В інтересах підприємництва скасовано більше половини нормативних актів. На виконання відповідних Указів Президента у 2005 році був здійснений перегляд чинних актів щодо їхньої відповідності принципам державної регуляторної політики. Як результат, більша половина з них була скасована.
Спрощено процедуру реєстрації підприємців через „єдине вікно”. Нині усі 677 органів реєстрації працюють за принципом „єдиного вікна”. Питання, пов’язані з реєстрацією та постановкою на облік, підприємець вирішує в офісі державного реєстратора, а не в багатьох чиновницьких кабінетах. Відпрацьована процедура обміну інформацією з податковою адміністрацією, пенсійним фондом, фондами соціального страхування та органами статистики.
Позитивні зрушення у сфері реєстрації підприємств в Україні отримали визнання. 29 квітня 2006 року в Відні було прийнято рішення про набуття Україною членства в Європейському бізнес-реєстрі. Це відкрило українським підприємцям доступ до інформації про закордонних партнерів, а закордонним підприємцям відомості про українські ділові кола.
Розпочато радикальну реформу дозвільної системи. Розроблено і прийнято Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, який набрав чинності 5 січня 2006 року. Цим Законом запроваджуються європейські принципи видачі дозволів для започаткування бізнесу. Отримання дозвільних документів може здійснюватись за принципом декларування, що передбачає відсутність процедури отримання дозволу як такого. Це – рішучий крок до зламу громіздкої бюрократичної машини, що успадкувала нова влада. Після впровадження закону мають зникнути понад 2/3 з майже 1 200 різноманітних дозволів.
Підготовлено запровадження єдиного соціального внеску. Для врегулювання проблеми сплати страхових платежів малим бізнесом розроблені законопроекти «Про єдиний соціальний внесок» та «Про розміри ставок єдиного соціального внеску». Їхнє схвалення дасть змогу об’єднати відрахування у всі соціальні фонди і встановити одну ставку замість чотирьох; майже вдвічі знизити навантаження на фонд оплати праці; скоротити кількість перевірок підприємців.
Триває впорядкування сфери видачі ліцензій. У січні 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ліцензування)”. Закон спрямований на впорядкування (кодифікацію) законодавства у сфері ліцензування господарської діяльності та скорочення кількості видів господарської діяльності, що ліцензуються.
Запроваджено перші зміни у стосунках торгівельних підприємств з санітарно-епідеміологічними органами. Спрощено порядок отримання дозволів на початок роботи підприємств та оренду приміщень. Державною санітарно-епідеміологічною службою вже скасовано низку дозвільних документів та спрощено процедури погодження асортименту харчових продуктів. Також затверджено єдину форму висновку державної санепідекспертизи.
Є певні досягнення щодо забезпечення прозорості під час прийняття рішень органів влади стосовно підприємців. Ціною чималих зусиль вдалося досягти значного прогресу в дотриманні органами виконавчої влади Закону „Про засади державної регуляторної політики”. Законом передбачено порядок, згідно якого проекти нормативних актів перед їхнім прийняттям слід оприлюднювати та обговорювати, а самі акти повинні супроводжуватися аналізом регуляторного впливу. Таким чином, створений дієвий механізм для громадського контролю за чиновницькою ”нормотворчістю” у вигляді запобіжної системи, що перешкоджає прийняттю волюнтаристських, економічно необґрунтованих рішень. Сьогодні понад 90% проектів регуляторних актів оприлюднюються та супроводжуються аналізом регуляторного впливу.
Докладаються зусилля щодо зменшення кількості перевірок та закладаються основи для поліпшення стосунків підприємців з контролюючими органами. Підготовлено та винесено на розгляд Верховної Ради України законопроект «Про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності».
У напрямку захисту малого і середнього бізнесу УСПП ініціюватиме проведення впродовж 2008 року другого етапу стратегії швидкого дерегулювання.
Головними його відмінностями від попереднього етапу мають стати:
- проведення оцінки системності та узгодженості дії регуляторних актів на рівні Законів України та регуляторних актів Кабінету міністрів України. Тобто, проведення перегляду має пройти „зверху до низу”, а не навпаки ;
- оцінки системності та узгодженості дії регуляторних актів будуть проводитися лише у пріоритетних галузях (сферах) економіки (ліцензування, дозвільна система, туристична галузь, будівництво і землекористування), а не для всієї сукупності регулювань господарської діяльності;
- для проведення оцінки системності та узгодженості дії регуляторних актів створюватимуться урядово-парламентські робочі групи, до складу яких, як і попереднього разу, на паритетних засадах долучатимуться представники зацікавлених суб’єктів господарювання, об’єднань роботодавців та об’єднань споживачів.
УСПП наполягатиме на поновленні справедливості та встановленні рівних прав для всіх суб’єктів господарювання із застосування однакових пільгових ставок внесків на пенсійне страхування за працюючих пенсіонерів.
УСПП спільно з іншими громадськими організаціями та професійними асоціаціями і надалі відстоюватиме створення належних умов для розвитку підприємництва, усунення на їх шляху адміністративних та бюрократичних перепон, активізації діяльності промисловців і підприємців на громадській ниві.
